Історія Школи купецького зібрання у Лодзі – від заснування до занепаду

Школа купецького зібрання була одним із найвідоміших закладів освіти у Лодзі на початку XX століття. Будівлю навчального закладу остаточно було побудовано у 1911 році. Ініціатором побудови цього закладу освіти стала Купецька асамблея міста Лодзь. А стипендії для обдарованої молоді фінансували багаті промисловці міста, які потребували нових талановитих кадрів. У міжвоєнний період приміщення школи використовували й інші навчальні заклади. Школа купецького зібрання припинила своє функціонування у 1939 році, коли місто Лодзь зайняли нацистські війська. Однак в післявоєнні роки приміщення Школи було передано Лодзькому університету – так заклад отримав нове життя, пише lodz.one.

Заснування Школи купецького зібрання

Історія появи Школи купецького зібрання сягає початку XX століття. Саме тоді Купецька асамблея міста Лодзь вирішила побудувати нову школу замість гімназії, яка розташовувалася на вулиці Дзєльна, 41 (сучасна вулиця президента Габрієля Нарутовича).

Назва навчального закладу походить від ініціаторів його побудови – Купецької асамблеї. За задумом це мала бути семикласна Школа Торгівлі.

У 1903 році архітектор Францішек Хелмінський розробив проєкт майбутнього навчального закладу, однак його було відхилено. Згодом було проведено конкурс на обрання проєкту будівництва Школи, однак через червневе Лодзинське повстання – виступ робітників проти Російської імперії, будівництво навчального закладу довелося відкласти. Через революційні події припинилося й фінансове інвестування в побудову навчального закладу.

Попри те, що робітники підготували земельну ділянку для зведення навчального закладу ще у 1906 році, будівельні роботи розпочалися у 1909 році. Будівлю спроєктували архітектори Густав Ландау-Гутентегер і Пьотр Брукальський.

7 березня 1909 року в приміщенні Школи відбулися організаційні збори Лодзінського відділу Польського гастрольного товариства (попередника Польського туристсько-екскурсійного товариства). Під час зборів філії її головою було обрано директора закладу Вацлава Клосса. Про зустріч нагадує меморіальна дошка на стіні будинку.

Остаточно завершення будівництва Школи купецького зібрання відбулося у 1911 році. Новозбудовану школу прозвали перлиною серед шкіл. Це була одна з перших бетонних будівель в тодішній Польщі.

Збудована будівля мала залізобетонні перекриття, систему центрального опалення та водопостачання. Тут було 20 аудиторії та дві аудиторії, пристосовані для читання лекцій з хімії та фізики, а також кімнати для малювання та відпочинку, лабораторії, бібліотека, читальний зал та кімнати для колекцій.

Впродовж існування навчального закладу відбувалися різного роду реорганізації. Спочатку це була семикласна школа торгівлі, де навчалися хлопці. Навчання в Школі було платним, причому, недешевим. Однак лодзькі промисловці, які потребували обдарованих фахівців на для своїх фабрик та заводів, фінансували стипендії для учнів. Це дозволяло навчатися в закладі талановитій молоді з незаможних родин.

Цікаво, що царська влада Росії (Королівство Польське у 1815 році стало васалом Російської імперії) відмовлялася визнавати атестати Школи купецького зібрання. Однак про престижність закладу свідчило те, що Фрібурзький університет, який знаходиться у Швейцарії, приймав випускників Школи без додаткових іспитів.

У 1933 році, у зв’язку з реформою освіти, існуюче приміщення було перетворено на початкову 3-класну школу та середню школу з гімназією (а трохи пізніше на дві середні школи). Всі школи належали Купецькій асамблеї Лодзі або як її ще називали – Купецькому зібранню.

Крім цього у міжвоєнні роки в приміщенні Школи діяли й інші установи, в тому числі, Учительський інститут Лодзького товариства вчителів середніх і вищих шкіл (1921–1928) і коледж соціальних та економічних наук (1925–1928) – традиції, якого продовжив Лодзький університет.

Навчання в приміщенні Школі купецького зібрання відбувалося до вересня 1939 року. Після того, як Лодзь було окуповано німецькими військами, Школу було закрито, адже більшість учнів були євреями.

Архітектура будівлі

Архітектурна форма Школи купецького зібрання характеризується модерністськими рисами. Високі тризрубні вікна верхнього ярусу увінчані похилими арками, що і надає  будівлі стилю модерну. Орнаменти, що прикрашають будівлю, відсилають до Віденської сецесії. Будівля Школи була оздоблена вертикальними елементами для оптичного збільшення її форми.

Споруда має чотири поверхи, з чіткими бічними зламами та неглибоким зламом по центру фасаду. Східне підвищення, з боку парку ім. Сташиці, було увінчане куполом і сходами. Із західного боку знаходиться будинок колишньої гімназії, який був сполучений з головним корпусом. Він був переобладнаним під лекційний зал.

Після війни будівля Школи перейшла до Лодзінського університету

Як уже йшлося вище, Школа купецького зібрання припинила своє функціонування з початком Другої світової війни та окупацією Лодзі гітлерівцям.

Нове життя приміщення Школи купецького зібрання отримало після завершення Другої світової війни, у 1945 році. Будівлю було передано у власність Лодзького університету. Тут розміщувався природничо-математичний факультет, який функціонував до реорганізації, тобто до  1951 року. Згодом, в результаті подальших перетворень факультетів (поступово з’являлися математичний, фізико-хімічний та фізико-хімічний факультети), будівля стала базою хімічного факультету, який діяв тут до 2010 року. А у прилеглому до будівлі приміщенні колишньої гімназії проходили засідання сенату Лодзького університету.

Пізніше професор Лодзького університету Богуслав Кричка, який займав посаду декана фізико-хімічного факультету впродовж 2002-2007 рр. та декана хімічного факультету у 2007-2012 рр. пригадував, як студенти з різних факультетів ділили між собою приміщення навчального закладу.

В підвалі закладу дослідження проводили хіміки з Медичного університету – самостійний навчальний заклад, який з’явився на базі Медичної академії Лодзького університету. Перший поверх будівлі займали біологи, які мали гарну колекцію опудал птахів. А поверхом вище проводили свої досліди хіміки-органіки з Лодзького університету. Іноді їх досліди завершувалися затопленням нижнього поверху через проблеми з обладнанням. Тоді до хіміків-органіків прибігали обурені біологи і скаржилися, що ті, залили водою їх птахів. На третьому поверсі різноманітні досліди проводили фізики.

Професор Кричка пригадував, що будівля Школи купецького зібрання, яка була передана Лодзькому університету, часто «впадала в очі» кінематографістам. Приміщення будівлі стало однією з локацій для зйомок серіалу Збігнєва Хмілевського «Далеко від дороги» 1976 року.

Крім того будівля і її приміщення з’являються у фільмі режисерки Агнешки Голланд «Горочка. Історія одного снаряду». У фільмі інтер’єр будівлі використовувався як штаб царської поліції.

Модернізація будівлі

Будівля колишньої Школи купецького зібрання популярна серед лодзян та гостей міста. Туристи часто роблять світлини на згадку на фоні цієї будівлі.

Ще у 80-х роках XX століття стало зрозуміло, що приміщення потребує серйозного ремонту. Перший ремонт приміщення відбувся в 90-х роках. Цікаво, що під час тодішнього ремонту робітники за проханням працівників фізико-хімічного факультету намагалися знайти під штукатурним шаром меморіальну дошку, на якій була зображена група студентів Школи купецького зібрання. Зображені на дошці студенти пішли воювати під час польсько-радянської війни у 1920 році. Щоб зберегти меморіальну дошку – її буцімто замурували, однак під час ремонту так і не знайшли.

Модернізація колишньої будівлі Школи купецького зібрання розпочалася у 2012 році. Оновлення будівлі обійшлося в 14 мільйонів злотих. Після завершення ремонтних робіт у 2015 році, сюди переїхав ректорат Лодзького університету.

До слова, у 1971 році будівля колишньої Школи купецького зібрання була занесена до реєстру історичних пам’яток.

More from author

Януш Копчинський – видатний педагог та гобоїст з Лодзі

Лодзянин Януш Копчинський присвятив своє життя музиці та педагогіці. У своїй роботі він був прискіпливим, завжди добре підготовленим, а ще був дуже обізнаним та...

Як жили, працювали та скільки заробляли робітники промислової Лодзі наприкінці XIX-на початку XX століть

Лодзь другої половини XIX-початку XX століть була містом робітників. Місто, яке прозвали «польським Манчестером» в середині XIX століття здійснило свого роду квантовий стрибок у...

Ігор Сипневський – професійний футболіст з Лодзі

Для багатьох професійних футболістів футбол спочатку був просто захопленням, яке згодом переросло в професію. Як і у кожній професії, грі у футбол потрібно вчитися,...
.,.,.,.