Старовинні фабрики Лодзі: історія та цікаві факти

Місто Лодзь відоме, передусім, завдяки тому, що свого часу тут активно розвивалася промисловість – відкривалися фабрики та заводи, а місцеві виробництва спеціалізувалися на випуску найрізноманітніших товарів, які забезпечували потреби міста та регіону. Якими були старовинні фабрики Лодзі та цікаві факти з їх історії – читайте у матеріалі на lodz.one

Фабрика Ернеста Вівера 

Фабрика Ернеста Вівера – одна з найстаріших у Лодзі. Її було засновано 1882-го року за проєктом архітектора Едварда Кройцбурга для місцевого підприємця Ернеста Вівера, який вирішив відкрити у місті виробництво стрічок, мережива та інших текстильних елементів. 

Фабрика була у перші роки діяльності однією з найбільших у всьому регіоні. Станом на початок двадцятого століття тут працювало понад чотири сотні робітників. 

Потреби регіону з часом зростали, так само, як і потреби інших текстильних виробництв та підприємств, де виготовляли одяг. Фабрика Ернеста Вівера створювала речі, без яких неможливою була б робота таких заводів, тож довелося збільшувати свої потужності і 1900-го року будівлю виробництва розширили. 

У тридцятих роках Ернест Вівер помер і фабрика перейшла у руки одного з директорів. Він взявся одразу за впровадження часткових змін в роботі заводу і відкрив фірму з аналогічною спеціалізацією – щоправда, та мала менші потужності та займала далеко не всю територію фабрики.  

Інші приміщення на території фабрики новий власник здавав в оренду іншим підприємцям, аби вони не простоювали та приносили прибуток. 

У наші дні будівля фабрики перебуває у руках приватного власника, а колишні цехи заводу перероблено під офісні приміщення. Частину фабрики перетворили у місцевий центр творчості.  

Фабрика Ізраеля Познанського 

Ще одне потужне текстильне виробництво у Лодзі – старовинна фабрика Ізраеля Познанського, яка спеціалізується на обробці бавовни. Фабрику було зведено у 1872-1892-х роках за архітектурним проєктом Гіларі Маєвського на замовлення Ізраеля Познанського.  

Підприємець, на замовлення якого будували фабрику, входив до легендарної трійки “бавовняних королів” Лодзі. Це була доволі неоднозначна особистість, яка на початку своєї фабричної кар’єри прославилася завдяки низці скандалів – він доволі зневажливо ставився до своїх працівників, ображав їх, а на його підприємстві часто траплялися нещасні випадки. Щоправда, наприкінці свого життя він почав займатися благодійністю, а його фабрика, попри скандали, процвітала та швидко стала однією з найбільших у регіоні. 

Вже до кінця дев’ятнадцятого століття на земельній ділянці постав майже тридцятигектарний комплекс, на якому працювала низка спеціалізованих майстерень. Головною у комплексі стала потужна п’ятиповерхова прядильна фабрика. 

1971-го року на фабриці спалахнув гучний скандал – робітники провели людний страйк. Причиною стало зниження зарплат, що призвело до зубожіння працівників. Подібний вчинок сміливих текстильників надихнув працівників фабрик з інших міст по всій країні, і вони також почали виходити на повстання проти підвищення цін на продовольство. Влада, зрештою, була змушена повернути старі ціни на деякі позиції товарів. 

У наші дні потужний комплекс колишньої фабрики перетворено на “Мануфактуру” – сучасний центр у місті, одна з головних пам’яток Лодзі. 

Пивоварня №1 

У Лодзі розвивалося і виробництво пива. Один з головних промислових пивних заводів міста – це перша пивоварня, яку було засновано ще 1867-го року зусиллями німецького підприємця Кароля Готлоба Анштадта. Кароль Анштадт переїхав до Польщі із Саксонії у тридцятих роках дев’ятнадцятого століття, згодом приїхав до Лодзі, де і заснував першу промислову броварню міста. 

Приїхавши до Лодзі, підприємець спершу взявся за виробництво ситцю, однак його справа прогоріла, через що він вирішив зосередитися на іншій сфері. Його друга справа мала справжній успіх – він заснував броварню, яка була сучасною та однією з найбільших у місті. 

Після смерті фабриканта його пивоварня перейшла у власність його дітей, які перетворили завод на акціонерне товариство. З того часу потужності броварні збільшувалися, а після Другої світової війни її націоналізували. 

Завод продовжує працювати та виготовляти пиво для продажу до мереж польських супермаркетів.  

Фабрика Адама Оссера 

У наші дні колишня фабрика Адама Оссера стала історичною будівлею, однак свого часу тут кипіло життя – це був потужний текстильний завод у Лодзі, який звели у 1903-му році. Власниками фабрики було троє підприємців, а на його потужностях спершу працювало близько чотирьохсот робітників. 

У ході Другої світової війни Лодзь окупували німці, які швидко демонтували текстильні машини на території виробництва. Натомість завод вони вирішили використовувати для власних цілей – будівництва деталей для літаків та автомобілів, а наглядав за цим всім, власне, Адам Оссер, в честь якої і було названо виробництво. 

Так і залишилося навіть після завершення воєнних дій. Пропрацювала фабрика з новою спеціалізацією недовго, тільки до дев’яностих років, після чого будівля почала руйнуватися. На зламі століть невідомі підпалили старовинне виробництво, страшна пожежа знищила практично всі приміщення колишньої фабрики. 

Фабрика Швейкерта 

Фабрику родини Швейкертів було зведено впродовж 1890-1893-х років і вона, як і багато інших виробництв у Лодзі того часу, також зосередилася на текстильній промисловості.  

Спершу фабрика виготовляла вовняні хустки, найбільшу кількість яких спрямовували експортом до Росії. Однак, коли завершувалася Друга світова війна, родина Швейкертів вирішила покинути Лодзь. Фактично, війна зруйнувала їхню справу, адже ще зі стартом воєнних дій на виробництві почали виготовляти формене полотно для радянської та польської армій. 

У сучасності колишня фабрика Швейкерта була адаптованою для задоволення потреб Лодзького технологічного університету. Тепер це – так звана “будівля трьох факультетів”, де зосередилися переважно факультети математично-прикладних наук. 

Фабрика Маркуса Зільберштейна 

Фабрика Маркуса Зільберштейна – також текстильне виробництво Лодзі, яке з’явилося на центральній міській вуличці Пьотрковській. Маркус Зільберштейн – один з найбагатших єврейських фабрикантів Лодзі дев’ятнадцятого століття, якому місто завдякує появі механічного ткацького заводу у 1878-му році. 

Через десятиліття амбітний підприємець звів на сусідніх земельних ділянках ще кілька ткацьких підприємств, а також всю необхідну для виробництва інфраструктуру. Зільберштейн разом з дружиною всі кошти вкладав у нерухомість та виробництво, тож їхніми зусиллями фабрика швидко процвітала та збільшувала свою потужність. Дуже швидко фабрика Зільберштейна опинилися серед найбільших вовняних фабрик у всьому Польському Королівстві – небачений успіх та слава на всю країну. 

Станом на 1900-й рік на фабриці видатного промисловця працювало вже близько тисячі працівників. Потужності були величезними, в подальші роки виробництво активно розвивалося. Сам власник та засновник фабрики став співзасновником консорціуму промисловців з Лодзі. 

У наші дні колишня фабрика Маркуса Зільберштейна – чудовий зразок промислової архітектури дев’ятнадцятого століття. 

More from author

Януш Копчинський – видатний педагог та гобоїст з Лодзі

Лодзянин Януш Копчинський присвятив своє життя музиці та педагогіці. У своїй роботі він був прискіпливим, завжди добре підготовленим, а ще був дуже обізнаним та...

Як жили, працювали та скільки заробляли робітники промислової Лодзі наприкінці XIX-на початку XX століть

Лодзь другої половини XIX-початку XX століть була містом робітників. Місто, яке прозвали «польським Манчестером» в середині XIX століття здійснило свого роду квантовий стрибок у...

Ігор Сипневський – професійний футболіст з Лодзі

Для багатьох професійних футболістів футбол спочатку був просто захопленням, яке згодом переросло в професію. Як і у кожній професії, грі у футбол потрібно вчитися,...
.,.,.,.