«Біла фабрика» Гейера: найсучасніше ткацьке підприємство Лодзі в XIX столітті

«Біла фабрика» короля текстильної промисловості Лодзі Людвіга Гейера вважалась найсучаснішим ткацьким підприємством міста в позаминулому столітті. Фабрика була обладнана першим в Польщі паровим двигуном. Завдяки їй не лише в Лодзі, а й в усій Польщі розпочалась механізація текстильної промисловості. Фабрика Гейера вважається однією з найвизначніших пам’яток промислової архітектури Лодзі. З 1960 року в приміщенні фабрики XIX століття відкрив свої двері унікальний Музей ткацтва, пише lodz.one.

Заснування Людвігом Гейером найсучаснішої ткацької фабрики XIX століття

На початку XIX століття розвиток промисловості в Європі почав набирати обертів. На той час чимала частина Польщі, включно й з містом Лодзь, входила в так зване Королівство Польське. Воно було державою-васалом Російської імперії. Попри це, на території Польщі діяли свої закони, в обігу була своя валюта.

Отож, початок XIX століття ознаменувався для Лодзі стрімким розвитком текстильної промисловості. Кількість населення Лодзі почала зростати, в місто звідусіль потягнулись підприємці.

Одним з тих, хто приїхав в Лодзь на початку становлення в місті потужного текстильного виробництва, був Людвіг Гейер. Пізніше його називатимуть одним із «текстильних королів» Лодзі. Людвіг Гейер приїхав в Лодзь з Німеччини. Чоловік не з чуток знав, що таке фабрика і процес виробництва на ній. Адже його батько був власником невеликої бавовняної фабрики в одному з німецьких міст. Вже в юнацькому віці Людвіг Гейер працював на батьковій фабриці. На підприємстві він перейняв безцінний досвід, який знадобився йому під час відкриття власної справи. І хоч родина Гейерів невтомно працювала – все ж її справи не йшли надто добре. Тому у 1828 році сім’я приймає рішення переїхати в Лодзь.

Варто зауважити, що час для переїзду в Лодзь був обраний максимально вдало – у місті почали з’являтись перші ткацькі фабрики.

В новому для себе місті промисловець Гейер не став гаяти часу і в тому ж таки 1828 році відкриває власну фабрику. Для того, щоб розпочати власну справу у Лодзі Гейер вклав весь свій капітал, який привіз з Німеччини. Перша фабрика Гейера знаходилась на вулиці Пьотрковській. Бізнесмен оснастив її понад десятьма верстатами.

Приблизно 7 років знадобилось підприємцю аби стати надзвичайно багатою та успішною людиною Лодзі. Отримуючи непогані доходи зі свої першої фабрики, Гейер задумався над розширенням свого бізнесу. І уже в 1835 році на тій же вулиці з’являється нове дітище підприємця – «Біла фабрика». Працівники нової фабрики отримали змогу працювати за найсучаснішим обладнанням того часу. Його Гейер придбав в Бельгії, адже в тодішній Польщі подібного обладнання ще не було.

У 1838 році Гейер встановив на підприємстві паровий двигун. Таким чином, це дало поштовх для механізації текстильної промисловості в усьому тодішньому Королівстві Польському.

А місто Лодзь стало одним із головних промислових центрів країни. Його почали називати «польським Манчестером», а за Людвігом Гейером закріпилось звання «текстильного короля» міста.

Замість фабрики Центральний музей текстильної промисловості

«Біла фабрика» Гейера має важливу цінність не лише з точки зору об’єкта, з якого розпочався промисловий підйом Лодзі, а й архітектурної цінності. Об’єкт належить до архітектурного стилю класицизм. До слова, фабрика отримала назву «біла» через те, що виконана в світлих тонах. Текстильна фабрика Гейера являє собою будівлю з чотирма крилами і внутрішнім двором. Найстарішим є західне крило, воно звернене до найдовшої вулиці Лодзі – Пьотрковської. Наступні були добудовані пізніше: у 1838 році північне крило, у 1847 році південне та у 1886 році східне. Поруч з фабрикою знаходиться став.

У 1955 році міська влада прийняла рішення розмістити в будівлі фабрики Музей ткацтва. Однак спершу були проведені роботи з реконструкції фабрики та пристосування її приміщення під потреби музею.

Запрацював унікальний Музей ткацтва у 1960 році. В закладі можна побачити різноманітне ткацьке і прядильне обладнання XIX століття. Саме на цьому обладнанні працювали співробітники фабрики у позаминулому столітті.

У 2015 році «Біла фабрика» Людвіга Гейера отримала статус об’єкта культурної спадщини Польщі.

More from author

Історія Людвіка Грохмана, або ще один творець промислового міста

Відколи місто Лодзь почало активно розбудовуватися і процвітати, і зажило слави як перспективна локація для створення бізнесу, сюди почали приїжджати чимало підприємливих людей з...

Працювала до 1945 року: історія німецької реформатської гімназії у Лодзі

Німецька реформатська гімназія в Лодзі була заснована на початку XX століття. Навчальний заклад працював до 1945 року. Навчання в гімназії велося німецькою мовою. Будівля...

Жіноча освіта в Лодзі на межі XIX-XX століть

На межі XIX-XX Лодзь була містом, яке стрімко розвивалося. З невеликого містечка Лодзь перетворилася у потужний промисловий центр тодішнього Королівства Польського. Стрімко зростала кількість...
.,.,.,.