Історія Академії образотворчих мистецтв у Лодзі

Академія образотворчих мистецтв у Лодзі стала місцем для всіх, хто вирішив пов’язати своє життя з мистецтвом та дизайном. Історія цього відомого навчального закладу міста Лодзь розпочалася навесні 1945 року. Заснування Державної вищої школи образотворчого мистецтва у Лодзі (так спочатку називався навчальний заклад) стало кульмінацією багаторічної праці місцевих художників. Передусім, Владислава Стржемінського, ім’я якого Академія взяла у 1988 році. Випускниками закладу були відомі митці та дизайнери, пише lodz.one.

Заснування Академії образотворчих мистецтв у Лодзі

Академія образотворчих мистецтв або як її ще називають – Академія красних мистецтв розпочала свою роботу після звільнення Лодзі від німецьких окупантів. Заклад був заснований навесні 1945 року, як Державна вища школа образотворчого мистецтва у Лодзі. Ця подія стала кульмінацією багаторічної праці місцевих митців – Владислава Стржемінського та Стефана Веґнера, а також Феліціяна Щенсного Коварського, Романа Модзелевського, Людвіка Тировича, Владислава Дашевського та Стефана Бирського, які приїхали до Лодзі.

Навчальний заклад знаходився в будинку на вулиці Нарутовича, 77. Відомо, що на перший курс навчання записалося 80 студентів.

Спочатку було лише три факультети: факультет текстилю під керівництвом Леона Ормезовського, факультет кераміки під керівництвом Юлії Котарбінської та факультет графіки під керівництвом Людвіка Тировича. Першим директором школи був художник-колорист Леон Ормезовський.

У перші два роки сформувався профіль університету. Засновники університету свідомо посилалися на традицію Баухаузу – це вища школа будівництва і художнього конструювання, заснована у Веймарі (Німеччина) 25 квітня 1919 року. Цим терміном також називають певний стиль в архітектурі, оснований на конструктивістському підході.

Крім цього, з самого початку свого існування Державна вища школа образотворчого мистецтва в Лодзі була зацікавлена в тісній співпраці з місцевою та національною промисловістю. Учні мали готувати проєкти для їх подальшої реалізації. Плани були великі, однак політична ситуація заважала лодзьким митцям реалізовувати все задумане. Адже, як відомо, післявоєнна Польща опинилася в сфері впливу Радянського Союзу. Комуністична влада Польщі дотримувалася курсу сталінської політики.

Тому наприкінці 40-х років XX століття діяльність школи обмежувалася комуністичною владою Польської Народної Республіки.

Роль художника Владислава Стржемінського в появі закладу

Великих зусиль для появи Державної вищої школи образотворчого мистецтва в Лодзі доклав відомий художник, теоретик мистецтва, піонер конструктивного авангардизму в 20-30-х роках XX століття Владислав Стржемінський. Художник-авангардист народився в 1893 році в Мінську, однак значну частину свого життя прожив у Лодзі.

Стржемінський разом зі своєю дружиною, скульпторкою та художницею Катажиною Кобро та іншими митцями входили до групи «революційних художників». Вони стояли біля витоків заснування Музею мистецтв у Лодзі.

А Владислав Стржемінський, як уже згадувалося вище, ще й доклав чимало зусиль для появи у Лодзі навчального закладу, де могли б вчитися художники, графіки та архітектори.

Тож, у 1946-1947 навчальному році поряд із факультетом текстилю та кераміки був заснований факультет просторових мистецтв, який очолив Владислав Стржемінський. Художник був  найсильнішою та найвидатнішою особистістю в навчальному закладі. Митець викладав в Державній вищі школі образотворчих мистецтв з моменту її заснування.

В основу своєї педагогічної програми він поклав вимоги групи «революційних художників», закликав до поєднання мистецтва з промисловістю. Сильна особистість Владислава Стржемінського неабияк впливала на студентів. Він проводив заняття у трьох студіях: композиції та принципів форми, мистецтвознавства та типографії.

Митець завжди наголошував студентам на важливості візуальної обізнаності та роботі над формою. Стржемінський був учителем, якого цінували учні – вимогливий і надихаючий на постійний пошук нових рішень.

У 1949 році комуністична влада ліквідувала факультет просторових мистецтв, заснований у школі Владиславом Стржемінським. Самого ж художника було виключено зі школи – влада вважала його політично небезпечним. В той час влада всіляко насаджувала соціалістичний реалізм – художній метод та стиль, що панував в СРСР та в країнах, що підпали під вплив Радянського Союзу після Другої світової війни.

Звичайно, звільнення Стржемінського стало відчутною втратою для Державної вищої школи образотворчого мистецтва. Ось як про виключення митця писав художник, учень Стржемінського Станіслав Фіялковський:

«Ми підтримували тісний контакт із професором і після того, як комуністична влада його усунула з університету, побоюючись, що його вплив може стати перешкодою для нав’язування доктрини соціалістичного реалізму. Цей крок міністерства та навчального закладу мав контрпродуктивний ефект, імунізуючи нас від спокуси продовжувати ідеологічну кар’єру. З його відходом університет втратив свого найвидатнішого митця, великого вчителя та найвищий взірець самовідданості та вірності проголошуваним принципам».

Функціонування Академії в др. пол. XX ст.

У 1950-1952 роках ректором навчального закладу був Станіслав Борисовський. Його наступником став Роман Модзелевський, викладач живопису та графіки (займав посаду ректора до 1963 року). Школа завдячує йому насамперед встановленням тривалих і ефективних контактів із місцевою промисловістю. Вони дали студентам можливість працевлаштування та реалізації підготовлених під час навчання проєктів.

Крім цього, за часів ректорату Модзелевського школа активно співпрацювала з Міністерством легкої промисловості. Завдяки фінансовій підтримці галузі було введено посади асистентів та прийнято на роботу викладачів технічних дисциплін.

В середині 50-х років провідним факультетом став факультет текстильного дизайну. У 1956 році була створена кафедра мистецтвознавства та теорії мистецтва. Наприкінці 1960-х років виникла студія журнальної графіки, яку очолив Штефан Кригір.

70-ті роки були періодом великих змін в університеті, як з точки зору структури, так і організації навчання. Окрім кафедри дизайну одягу та текстилю, було створено кафедру графіки. З’явилися нові предмети, які стимулювали творчий пошук у учнів.

У 1971 році ректором університету став Роман Артимовський. Було об’єднано кафедри текстилю та одягу, створено факультет графіки та лабораторію фотографії.

Як відомо, спочатку школа образотворчих мистецтв розташовувалася у невеликому міжвоєнному будинку на вулиці Нарутовича, 77. Однак у 1976 році заклад змінив своє місце розташування – університет отримав нове приміщення, зведене за проєктом Болеслава Кардашевського. Монументальна будівля стала єдиним у Польщі прикладом комплексу, реалізованого для потреб сучасної багатофакультетної школи мистецтв.

23 квітня 1988 року школі було присвоєно ім’я Владислава Стржемінського. Церемонія супроводжувалася лекціями, зустрічами, виставкою робіт Стржемінського в галереї Академії образотворчих мистецтв та промоцією книги «Strzemiński in memoriam».

У 1993-1994 навчальному році ректором університету став професор Єжи Трелінський. Під час його перебування на посаді в закладі виокремилося чотири факультети: текстилю та одягу, графіки, промислових форм та візуального мистецтва. У 1996 році університет отримав статус Академії образотворчого мистецтва.

Найвидатнішими професорами Академії за всі роки її існування вважаються: Владислав Стржемінський, Роман Артимовський, Стефан Бирський, Станіслав Фіялковський, Здзіслав Гловацький, Маріан Яєшке, Томаш Яшкевич, Лена Ковалевич, Стефан Кригер, Лех Кунка, Антоні Старчевський, Марія Штібер, Яніна Творецька-Пержгальська та Тересавич.

Академія на початку XXI століття

На початку нового тисячоліття навчальний заклад складався з чотирьох факультетів: текстилю та одягу, графіки та живопису, дизайну інтер’єру та архітектури та візуального мистецтва.

Академія образотворчих мистецтв ім. Владислава Стржемінського стала місцем для всіх, хто вирішив пов’язати своє життя з мистецтвом і дизайном. Академія стала єдиним закладом в Польщі, де можна отримати ступінь магістра дизайну одягу. Заклад має модернізовану навчальну базу та власний гуртожиток.

У 2014 році в Академії образотворчого мистецтва в Лодзі був запущений Академічний центр дизайну – структура, яка об’єднала відділи дизайну вісьмох державних художніх шкіл. Головною метою центру стало постійне налагодження взаємодії бізнесу та науки шляхом виконання спільних науково-дослідних та проєктно-конструкторських робіт.

Студенти закладу неодноразово ставали лауреатами численних конкурсів, а їхні проєкти часто викликали інтерес у представників промисловості та бізнесу.

Особливим прикладом такої співпраці став конкурс, проведений у 2019 році спільно з брендом Sisley Paris. У рамках конкурсу 12 дизайнерських груп зі студентів різних факультетів Академії кілька місяців працювали над пропозиціями лімітованої серії упаковки для культових продуктів бренду. Дизайн-переможець не тільки вразив журі, але й був запущений у виробництво у 2020 році.

До всього, Академія образотворчого мистецтва в Лодзі неодноразово брала участь у багатьох закордонних проєктах. Однією з найважливіших міжнародних ініціатив, в якій брав участь університет у 2019 році, став проєкт Createx, що реалізовувався в рамках програми ЄС «Креативна Європа». Лідер проєкту, Fondazione Museo del Tessuto в Прато, Італія, разом із п’ятьма європейськими партнерами, включаючи Академію образотворчого мистецтва в Лодзі, взялися за популяризацію культурної спадщини європейського текстильного сектора.

More from author

Робота в Коннектикуті для поляків [знання в двох словах і пропозиції]

Поляки становлять значну частину спільноти в Коннектикуті, і все більше з них шукають роботу в цьому штаті. Якщо це також ваша мета, ми запрошуємо...

Місце, де колись навчалася єврейська молодь: історія школи “Talmud Tora” в Лодзі

Історія Лодзі тісно пов’язана з розвитком єврейської громади в Польщі. Свого часу у цьому місті мешкало чимало видатних діячів єврейської громади, серед яких була...

Історія Людвіка Грохмана, або ще один творець промислового міста

Відколи місто Лодзь почало активно розбудовуватися і процвітати, і зажило слави як перспективна локація для створення бізнесу, сюди почали приїжджати чимало підприємливих людей з...
.,.,.,.