Видавнича справа в Лодзі: популярна преса минулого

Якщо у сучасному світі дізнаються новини, переважно, з електронних джерел та інтернету, то ще у двадцятому столітті все було зовсім по-іншому. Головними джерелами інформації для лодзян були друковані видання – преса, газети та журнали, які виходили з різною періодичністю та зосереджувалися на висвітленні тих чи інших важливих суспільних тем, розповідає сайт lodz.one

Якими були перші журнали та газети в Лодзі, про що вони писали та інші цікаві факти з історії першої преси воєводства – читайте у матеріалі нижче.  

“Dziennik Łódzki” 

“Dziennik Łódzki” – одна з найстаріших газет Польщі та найстаріша газета Лодзького воєводства. Перший номер цього видання вийшов ще у січні 1884-го року і мав всього чотири сторінки. Першим видавцем газети був журналіст та громадський діяч Здзіслав Куляковський. 

Ще з перших років існування видання газети активно підтримували фінансово – це дозволило власнику облаштувати власну друкарню, а журналісти, які працювали на видання, могли похизуватися дуже високими зарплатнями. На такому високому рівні виплачували кошти журналістам найкращих щоденних видань всього королівства, що свідчило про високий рівень видавництва, а також про високий статус та конкурентоспроможність. 

З роками видання активно розвивалося – з часом тут з’явилася реклама, збільшилася кількість сторінок та колонок. Зазвичай до колонок доєднувалися невеликі доповнення – це були або уривки з видання, або ж рекламні звернення до читачів.  

З “Dziennik Łódzki” пов’язують 11 місцевих редакцій. У наші дні це популярна журналістсько-інформаційна газета, яка зосереджена, здебільшого, на практичній інформації. Разом з цим, паралельно з газетою видається також ще низка тематичних додатків, цікавих для місцевих читачів. Так, до прикладу, дуже популярним є телевізійний додаток до газети.  

“Lodzer Zeitung” 

Ще одне періодичне видання Лодзі – “Lodzer Zeitung”, газета, яка виходила впродовж 1863-1915-х років і стала першою газетою, виданою в місті. Спершу це видання було відоме як “Лодзькі оголошення” і було відоме як двомовне видання, яке виходило на польській та німецькій мовах. 

Засновником та видавцем журналу “Lodzer Zeitung” був друкар Ян Петерзільге. Виходив журнал двічі на тиждень і складався з чотирьох сторінок малого формату. Основною його метою було служити інформатором про владні розпорядження, новації. Також містила газета комерційні та приватні оголошення. 

Як вже можна було зрозуміти з назви газети, її видавали зусиллями польських німців, які у роки індустріального розквіту Лодзі приїжджали до міста та будували тут численні фабрики. Тож не дивно, що основне фінансування видання отримувало саме від тогочасних німецьких фабрикантів та заможних купців. Вони дбали про підтримку свого статусу і активно брали участь у суспільному житті Лодзі. 

За весь час існування газету не раз перейменували – у різні періоди це була як німецька газета, так і газета з часткою польськомовного контенту. Змінювалися і умови випуску – зокрема, тираж та періодичність. Зрештою, 1915-го року газету і зовсім перестали випускати. 

“Fołks Sztyme” 

Виданням власних ЗМІ займалася активно і єврейська громада у Лодзі та воєводстві. Так, одним з найголовніших видань лодзьких євреїв було “Fołks Sztyme” – щоденна газета, яка була заснована 1946-го року. 

Спершу єврейська газета видавалася як орган Центрального комітету Польської робітничої партії, однак з 1956-го року видання стало органом Громадсько-культурного товариства польських євреїв. Це була світська єврейська організація, яка почала працювати з 1950-го року. За деякий час видання переїхало до польської столиці. 

Впродовж багатьох років “Fołks Sztyme” – це був єдиний журнал мовою їдиш, який видавався у Народній Польській республіці. Спершу газета користувалася попитом, однак з роками кількість читачів була все меншою – передусім, через асиміляцію та зменшення єврейської громади Польщі. 

З 1991-го року газета перетворилася на щомісячник, однак в цьому ж році видання перестали видавати і зовсім. 

“Express Ilustrowany” 

Ще одне видання у Лодзі – таблоїд “Express Ilustrowany”, який щоденно виходить друком, починаючи з 2-го серпня 1923-го року. Видання випускали як газету видавничого концерну “Республіка” з ініціативи трьох журналістів – Владислава Поляка, Чеслава Олташевського та Лешека Кіркена.  

Згодом, у 1950-х роках, тогочасна влада ліквідувала випуск післяобідніх газет, а “Express Ilustrowany” об’єднали з “Dziennik Łódzki” – тоді газета виходила під іншою назвою. Однак 1956-го року газета повернула стару назву і швидко стала однією з найпопулярніших лодзьких видань. 

У 90-х роках газету придбало німецьке видання. До середини 90-х видання виходило 5 разів на тиждень, однак була настільки популярною, що згодом її почали випускати і суботами. По п’ятницях газету випускали разом з телевізійним додатком, а по суботах до видання додавалися тижневі газети. 

“Kurier Łódzki” 

“Kurier Łódzki” – щоденне інформаційно-публіцистичне видання, яке виходило у Лодзі з 1906-го по 1939-й роки і було продовженням “Goniec Łódzki”, яку припинили випускати через рішення царської влади 1906-го року.  

Спершу “Kurier Łódzki” видавав Станіслав Ксьонжек – відомий польський друкар, журналіст, видавець газет та книг, а також власник друкарні у Лодзі. Раніше він був співредактором вищезгаданого забороненого видання. Однак Станіслав Ксьонжек не відмовлявся від видавничої діяльності і придбав по тому друкарню та отримав дозвіл на випуск ще однієї газети – нею стала “Kurier Łódzki”. 

“Kurier Łódzki” виходив двічі на тиждень, випускався на двох швидкодрукарських машинках. Газета виходила двічі на добу – у ранковий та вечірній час, по чотири сторінки. У підзаголовку розповідалося про те, що “Kurier Łódzki” – це політичний та суспільно-літературний журнал. 

Згодом Станіслав Ксьонжек придбав ще більший ротаційний прес, який дозволив йому набагато збільшити обсяги видання журналу. Так, дуже швидко газета перетворилася на один з найпопулярніших друкованих органів Лодзі і досягав тиражу у 40 000 примірників. “Kurier Łódzki” кілька разів змінював свою назву (передусім, через царські заборони), однак зберігав популярність у суспільстві. 

1929-го року газету було нагороджено срібною медаллю та почесним дипломом на Краєвій виставці за заслуги перед культурою. 

“Głos Robotniczy” 

“Głos Robotniczy” – щоденна лодзька газета, яка виходила друком з 1945-го по 1990-й рік і була органом Політичної робітничої партії, а згодом – Польської об’єднаної політичної партії.  

Редакторами видання у різні часи були такі відомі діячі як комуніст Едвард Узданський, журналіст Сергіуш Клачков, публіцист та комуніст Луцюш Влодковський. Впродовж багатьох років це була одна з найбільш читаних газет центральної Польщі. Придбати примірник можна було у мережі кіосків при RSW “Prasa-Książka-Ruch” – польського видавництва, заснованого 1973-го року. 

У 90-х роках “Głos Robotniczy” перестали видавати через зрозумілі на те причини. Однак 2004-го року у ЗМІ поширювали інформацію про ідею видавати новий “Głos Robotniczy”, та плани на перевипуск так і не були реалізованими.  

More from author

Януш Копчинський – видатний педагог та гобоїст з Лодзі

Лодзянин Януш Копчинський присвятив своє життя музиці та педагогіці. У своїй роботі він був прискіпливим, завжди добре підготовленим, а ще був дуже обізнаним та...

Як жили, працювали та скільки заробляли робітники промислової Лодзі наприкінці XIX-на початку XX століть

Лодзь другої половини XIX-початку XX століть була містом робітників. Місто, яке прозвали «польським Манчестером» в середині XIX століття здійснило свого роду квантовий стрибок у...

Ігор Сипневський – професійний футболіст з Лодзі

Для багатьох професійних футболістів футбол спочатку був просто захопленням, яке згодом переросло в професію. Як і у кожній професії, грі у футбол потрібно вчитися,...
.,.,.,.