Історія початкової школи №5 у Лодзі сягає другої половини XIX століття. Спочатку це була католицька школа в якій навчалися лише дівчатка. Навчання в закладі велося польською мовою. Дівчаток навчали читати та писати. Напередодні Першої світової війни школа стала навчальним закладом не лише для дівчаток, а й для хлопчиків. У грудні 1939 року навчальний заклад припинив свою роботу через окупацію міста нацистами. Нова сторінка історії школи №5 почалася після звільнення Лодзі від гітлерівців, пише lodz.one.
Становлення школи №5

Початкова школа №5 у Лодзі є однією з найстаріших шкіл у місті Лодзь. Вона була заснована під час реформи директора Комісії у справах релігії і народної освіти Александра Велопольського. Католицька школа №5 відкрила свої двері для учнів 1 січня 1862 року. Спочатку тут навчалися лише дівчатка. Школа знаходилася в приміщенні, орендованому у приватних власників. У них навчальний заклад також орендував і обладнання для навчання. Спочатку уроки в школі велися польською мовою, дівчаток в основному навчали писати та читати.
Після Січневого постання (1863-1864 рр.) на землях колишньої Речі Посполитої у школах Лодзі розпочався процес русифікації. Варто зазначити, що тодішнє Королівство Польське, до складу якого входила Лодзь, було державою-васалом Російської імперії.
Русифікація не оминула і школу №5. З 1872-1873 навчального року було введено обов’язкове постійне викладання російської мови.
Напередодні Першої світової війни в закладі почали навчатися хлопчики. У 1913-1914 навчальному році школа вже мала 4 класи. Тут навчалося 235 учнів, з них 153 хлопчики і 72 дівчинки. В школі вивчали: релігію, польську та російські мови, рахівництво, географію, історію Польщі, історію Росії та каліграфію. На той час школа знаходилася в орендованому приміщенні на вулиці Зажевській, 25. Приміщення мало 8 кімнат для шкільного використання. 1 вересня 1915 року директором школи став Броніслав Швальм.
Після відновлення Польщею незалежності одним із найважливіших моментів в історії Лодзі стало запровадження загальної обов’язкової освіти для дітей віком від 7 до 14 років. Сталося це в 1919 році, зокрема, завдяки лікарю та громадському діячеві Стефану Копцінському. Лодзька школа №5 перетворилася на семикласну початкову школу. Кількість учнів значно зросла, тож навчання проводилося і ввечері. Крім цього, після відновлення Польщею незалежності, навчання велося польською мовою.
У 1927-1928 навчальному році через погані умови в навчальному приміщенні школа переїхала на вулицю Сувальську, 16. У 1929-1930 навчальному році школа знову змінила місце розташування – заклад переїхав в нове, велике і гарне приміщення на вулиці Ленчицькій. Просторе приміщення дозволило розмістити в школі №5 їдальню, гардеробну, бібліотеку, учительську та спортзал.
23 січня 1930 року в школі відбулася важлива подія – навчальному закладу було присвоєно ім’я польської письменниці Марії Конопницької. Відтоді навчальний заклад став називатися 7-класною початковою школою ім. Марії Конопницької в Лодзі.
Відновлення роботи школи після Другої світової війни

Друга світова війна, яка розпочалася 1 вересня 1939 року, затримала початок навчального року в Лодзі. У школах Лодзі, включно з 7-класною школою № 5, уроки розпочалися лише 10 вересня. Після окупації міста німецька влада заборонила викладати історію, географію та природознавство. Нацисти розпочали процес германізації шляхом запровадження вивчення в польських школах німецької мови.
Школа №5 в Лодзі діяла до кінця 1939 року – керівником школи був тоді Едвард Дудкевич (просвітницький діяч, був заарештований і розстріляний окупантами в листопаді 1939 року).
Під час окупації Лодзі нацистами в приміщенні школи розміщувався шпиталь. Відновлення навчання в школах у Лодзі відбулося лише після звільнення міста від нацистів у січні 1945 року. Школа №5 відновила роботу 26 лютого 1945 року. Будівля навчального закладу збереглася. Проте більша частина обладнання школи була знищена. Директором школи стала Анна Дудкевич, дружина вбитого Едварда Дудкевича.
Анна Дудкевич займала посаду директора школи до 1957 року. Наступними директорами школи були: Уршуля Бадзяк у 1957-1960 рр., потім Роман Костшева у 1960-1963 рр..
Нова шкільна реформа, розпочата в 1961 році, запровадила восьмирічну початкову школу. З 1999 року в результаті реформи освіти навчальний заклад став шестирічною школою.