Серед великої когорти потужних лодзьких фабрикантів, гігантів виробництва, є і “дрібніші” підприємці, які свого часу також доклали чимало зусиль для розбудови рідного міста. Таким був і Фредерик Зеллін – кондитер та творець театральної історії Лодзі, розповідає сайт lodz.one.
Хоч про цього чоловіка у Лодзі згадують не так часто, як про легендарних “бавовняних королів”, однак Фредерика Зелліна справедливо можна назвати міським будівничим. Яким було його життя, чим прославився підприємець, що відкрив у місті та інші цікаві факти про нього – читайте у матеріалі нижче.
Творець “солодкої” історії, або знаменитий кондитер Лодзі
Народився майбутній фабрикант не в Лодзі, а у Великопольському воєводстві, невеликому місті Каліші, у полонізованій німецькій сім’ї. У рідному містечку Фридерик Зеллін довго не затримувався – вже у підлітковому віці він об’їздив Варшаву та Люблін, де не тільки навчався, а й набував досвіду у роботі. Відомо, що вже тоді Фридерик працював у популярних кондитерських майстернях цих міст.
У вісімнадцять років майбутній підприємець подався до славнозвісного міста Лодзь, де й оселився жити до кінця своїх днів. Спершу працював, однак мріяв про власну маленьку справу, яка б приносила йому хороший дохід та задоволення. Так і склалося – коли Фридерику було всього 22 роки, він відкрив свою першу власну кондитерську майстерню.
Його перша кондитерська запрацювала в самому серці Лодзі, в одній з кам’яниць на вулиці Пьотрковській. Згодом ця майстерня переїхала на площу Новий ринок, де процвітала та розвивалася.
Будучи молодим та амбітним чоловіком, Фридерик Зеллін швидко завоював славу підприємця та мецената. Дуже швидко він відкрив ще й пекарню, кав’ярню, ресторан. Паралельно він налагодив імпорт свічок, солі та вина у Лодзь, багато торгував. Однак і це не принесло йому найбільшої слави.
Фридерик Зеллін – відкривач театрів у Лодзі
Фридерик Зеллін був людиною багатогранною і його цікавило не тільки матеріальне, а й духовне. Чоловіка вабило мистецтво, особливо – театральне, в якому він вбачав прогрес людства, духовність та красу.
Нерідко лодзькі фабриканти ставали ще й меценатами – відкривали у місті лікарні, навчальні заклади та культурні установи. Однак насправді мало-кого можна назвати творцем театрів Лодзі, на відміну від Фридерика Зелліна.
1865-го року, коли всі його започатковані справи активно процвітали, Фридерик Зеллін вирішив присвятити себе мистецькій роботі. В цьому році він відкрив театр Зелліна у задній частині будівлі однієї зі своїх кондитерських.
Трохи згодом театр перейменували на “Arkadia”. Засновник дуже серйозно ставився до театрального мистецтва, тому тут виступали, переважно, професійні ансамблі, хоч інколи було місце і для виступів аматорів. Часто на театральній сцені театру “Arkadia” ставили п’єси “метрів” цього мистецтва – Александра Фредро та Йоганна Шиллера.
Через деякий час, наприкінці дев’ятнадцятого століття, цей театр переобладнали під літній, змінивши назву на “Аполлон”. Відтоді тут почали ставити, в основному, оперети.
Відкриття Великого театру в Лодзі, або знакова подія в культурному житті міста
І на відкритті першого театру Фридерик Зеллін не зупинився. Йому хотілося ще більшого – 1901-го року на місці попереднього закладу він відкрив новий театр, який відомий у наші дні як “Stary Teatr Wielki”.
“Stary Teatr Wielki” постав за проєктом архітектора Адольфа Зелігсона, якому вдалося створити театр з найбільшою глядацькою залою в усій Лодзі. Тут одночасно могло розміститися понад 1200 глядачів, а ще – театр буквально випереджав свій час та всі інші заклади такого типу у місті. Передусім, завдяки інноваційному та найсучаснішому на той час обладнанню, яке зміг “добути” для свого дітища підприємливий Фридерик Зеллін.
Про найсучасніший лодзький театр буквально “гуділи” всі тогочасні місцеві видання. Ще б пак – створення такої потужної мистецької арени з таким рівнем стало справді знаковою подією. Додавало театру авторитетності і те, що це була чи не єдиний тоді заклад, де провели електричне освітлення та центральне опалення. Що вже й казати про розкішний фасад, оформлений у стилі неоренесансу.
На відкритті театру було чимало представників лодзької еліти. Сюди прийшли письменники, журналісти, художники, театрали та актори – всі хотіли подивитися на найбільший театр в місті, якому не було рівних.
Занепад найбільшого дітища Зелліна
Хоч проєкт театру і був доволі амбітним, а сама будівля привертала чимало уваги та викликала резонанс, йому не судилося бути успішним. Спершу на його сцені мала виступати польська трупа, але дуже швидко з’ясувалося, що польські актори не мають змоги утримувати будівлю таких великих масштабів та рівня.
Натомість право розпорядження сценою передали іншим трупам. Найчастіше тут виступали німецькі актори та представники єврейської громади в місті, які, зрештою, і стали головними акторами цієї сцени. Тут виступило чимало найвідоміших єврейських театралів того часу.
Проте і фактична зміна репертуару не змінила ситуації. З часом величезна театральна зала почала порожніти, ажіотаж довкола театру поступово згасав, як і зацікавленість публіки та місцевої еліти. Зрештою, Фридерику Зелліну довелося у 1912-му році продати все обладнання разом з будівлею театру.
У подальші роки, навіть з іншим власником, театр так і не зазнав успіху. Спершу його перетворили на шпиталь для німецьких військових, поранених в ході Першої світової війни.
1920-го року “Stary Teatr Wielki”, найбільше театральне дітище Фридерика Зелліна, повністю зникло з мапи міста. Театр зруйнувала страшна пожежа, яка виникла через невідомі обставини. Ніхто не працював над тим, щоб відновити його у наступні роки.
На жаль, схожа доля очікувала і на інше театральне дітище Фридерика Зелліна – колишній театр “Arkadia” також згорів дотла. Так зникла ціла плеяда лодзьких театрів, над якими так ревно працював підприємець.
Внесок Фридерика Зелліна в розбудову Лодзі
Попри те, що театральним амбіціям Фридерика Зелліна так і не вдалося стати надбанням Лодзі, його внесок в розбудову міста важко переоцінити. Його називають автором першої театральної афіші в місті, а також одним із засновників Польського театрального товариства в Лодзі.
Хоч його і пов’язують зі створенням театрів, він займався ще й низкою інших ініціатив, важливих для розбудови міста. Активно організував аматорські та професійні театральні вистави на різних майданчиках в Лодзі. Фридерик Зеллін активно будував громадські ванні кімнати, утримував більярдну, опікувався навіть громадським транспортом – омнібусами, предтечами сучасного міського транспорту. Доволі часто дослідники навіть жартують, що підприємець брався буквально за все, окрім виробництва текстилю.
Разом з тим, завдяки Фридерику Зелліну в місті постала одна з перших велосипедних доріжок (неподалік площі Юзефа Галлера), запрацював басейн.
Внесок талановитого земляка високо цінують і в наші дні. На згадку про Фридерика Зелліна у Великому театрі Лодзі встановлено пам’ятний знак. Відкриття відбулося у 2011-му році під час знакової прем’єри. Цікаво, що засновником пам’ятної дошки став кондитер Роберт Дибальський.
