Лодзь надзвичайно швидко розвивалася у другій половині XIX століття. Замість маленьких цехів у місті з’являлися великі фабрики та заводи. Місто стало центром текстильного виробництва не лише у Королівстві Польському, а й у всій Європі, пише lodz.one.
У Лодзі другої половини XIX століття панували гроші та прибуток. Тут мешкало чимало багатіїв. Їхні статки та капітал підприємств зростали, адже справи йшли вгору. На цьому тлі у місті гостро виникла потреба в появі фінансових і кредитних установ – банків. Далі ознайомимо вас з історією банківської справи у Лодзі.
Філія польського банку Handlowego в Лодзі
На перший погляд може здатися дивним, але до другої половини XIX століття у Лодзі не було жодного банку чи кредитної установи. Тож, якщо комусь потрібна була позика чи кредит доводилося просити у того, хто мав більші статки. Однак така людина могла й відмовити. Інші ж, навпаки, часто наживалися на вразливому становищі позичальників.
Ще більшою проблемою було отримання довгострокового кредиту для місцевих промисловців.
Тому у 1860-х роках у місті гостро назріло питання врегулювання грошово-кредитних відносин. Тим паче тогочасна Лодзь із невеликого містечка, де домінуючим було сільське господарство, перетворилася в центр текстильної промисловості.
Першою у Лодзі відкрилася філія польського банку Handlowego, штаб-квартира якого розташовувалася у Варшаві. Це один із найстаріших банків у Польщі та Європі. Його історія розпочалася у 1870 році. Заснували банк представники землевласників, буржуазії та інтелігенції.
У Лодзі філія польського банку Handlowy запрацювала у 1872 році. Фінансова установа відкрилася у місті завдяки старанням відомого лодзького промисловця німецького походження Кароля Шайблера.
Працював банк спочатку на вулиці Поморській, 18, а згодом у новому приміщенні на вулиці Костюшка, 15.
Будівля банку була збудована у стилі класичного модерну з елементами необароко. До слова, на фасаді та всередині будівлі можна побачити цікаві елементи декору у вигляді тварин.
Наприклад, хом’яки, які слугували символом накопичення та винахідливості, сови означали мудрість, лев та орел – могутність і багатство, а фігура хлібороба символізувала працьовитість.
Лодзька філія банку Handlowy проіснувала до 1936 року.
У 1897 році у Лодзі запрацювала ще одна фінансово-кредитна установа – Bank Kupiecki, заснований з ініціативи лодзьких промисловців з родини Гейерів.
Інші фінансові установи
Окрім двох вищезгаданих, працював у Лодзі й Державний банк Російської імперії. Як відомо, тогочасне Королівство Польське було державою-васалом царської Росії.
Державний банк Російської імперії функціонував у Лодзі з 1886 року. Після Першої світової війни приміщення банку зайняла Лодзька податкова палата. А сам банк припинив своє існування після розпаду Російської імперії.
У другій половині XIX-на межі XX століть діяли у Лодзі й інші філії російських банків. Так, у 1893 році свої двері для клієнтів відкрив Азово-Донський банк Handlowy, а в 1897 році – Ризький комерційний банк Handlowy.
Також у місті діяли кредитні установи такі, як Лодзьке міське кредитне товариство та Лодзька позикова каса промисловців. На додачу у Лодзі ще й працювали так звані банківські будинки, які здійснювали розрахункові операції між купцями.
Великі банки та їхні філії переважно обслуговували інтереси промислових магнатів, тоді, як банківські будинки співпрацювали з ремісниками, торговцями та власниками невеликих фабрик.
Лодзькі підприємства також часто брали позики в іноземних банках. Заводи та фабрики позичали гроші для закупівлі сировини й устаткування.
Власники лодзьких фабрик користувалися послугами банків Німеччини, Австрії, Швейцарії та Великобританії.
Перед початком Першої світової війни Лодзь перебувала на другому місці після Варшави за кількістю банківських та фінансово-кредитних установ.