Професіонали своєї справи: відомі журналісти з міста Лодзь

Завжди перші, завжди в курсі подій, а ще завжди наполегливі, справедливі, чесні та неупереджені. Мова йде про журналістів. Це творча, цікава та іноді навіть небезпечна професія, яка пов’язана з ризиками для життя. Основні завдання журналіста – це пошук, систематизація, відтворення та представлення інформації у ЗМІ. Журналісти працюють на телебаченні, радіо, в друкованих та інтернет-виданнях. Польське місто Лодзь має цілу плеяду видатних журналістів. Чимало з них відомі не лише у Лодзі, а й за його межами, пише lodz.one.

Марзанна Зелінська

Польська журналістка, кореспондентка та телеведуча Марзанна Зелінська народилася у 1973 році у польському місті Лодзь. За освітою Марзанна історик. Цей фах вона здобула у Лодзькому університеті. Також закінчила аспірантуру у Варшавській школі економіки.

Зелінська почала займатися журналістикою ще у студентські роки. Працювала кореспондентом у Лодзі для таких друкованих видань, як «Super Express» та «Sztandar Młodych». Крім цього Марзанна співпрацювала з польською редакцією радіо BBC та радіо Tok FM.

У 1997 році почала працювати кореспондентом для програми «Факти ТВН». А у 1998 році лодзянка очолила філію польської медіа-розважальної групи TVN S.A. у Лодзі.

У перші роки своєї журналістської діяльності Марзанна Зелінська також займалася розслідуванням справ, які стосувалися громадської безпеки. На початку 2000-х років медійниця зосередилася на питаннях захисту довкілля та боротьбі за права тварин.

Зелінська має за плечима чимало нагород, які отримала за свою активну журналістську та громадську діяльність. Зокрема, лодзянка є тричі лауреатом нагороди «Policer» (1999, 2000, 2001), яку присуджує Воєводське управління поліції в Лодзі за достовірну інформацію про успіхи та невдачі поліції. У 2000 році Рада міста Лодзь нагородила її знаком «За заслуги перед містом Лодзь», а в 2002 році Зелінська була нагороджена медаллю «За заслуги перед поліцією», яку вручає міністр внутрішніх справ та адміністрації на прохання головнокомандувача поліції. 

У 2010 році лодзянка удостоїлася титулу «Журналіст року». В тому ж році Марзанна отримала нагороду «Знак пошани» від Незалежної самоврядної поліцейської спілки за дії, які покращили умови праці поліцейських.

Богдан Гадомський

Польський журналіст та культурний оглядач Богдан Гадомський народився 7 жовтня 1949 року у місті Лодзь. Журналіст був вихідцем з творчої родини. Його мама Евеліна Гадомська була співачкою, а батько – Єжи Гадомський грав на гармоніці. Тож, не дивно, що юний Богдан теж займався музикою. Ба більше, у шкільні роки Гадомський брав участь у пісенному конкурсі «Зустрічі з польською піснею» та навіть кілька разів займав перше місце.

У п’ятому класі Богдан Гадомський також грав у шкільній опері за мотивами казки «Піноккіо». Навчаючись у середній школі, хлопець почав публікувати свої перші роботи у місячнику «Радар». У старших класах Гадомський здобув перемогу на радіоконкурсі молодих співаків-аматорів «Без захисту» Влодзімежа Корча. Конкур організовувала радіостанція «Radio Łódź». Для участі Богдан Гадомський обрав пісню «Ніхто не допоможе» з репертуару Терези Тутінас.

Маючи гарний голос та музичний слух Гадомський вирішив вступити на навчання до Державної вищої школи музики в Лодзі. Він склав конкурсний іспит на відділ вокалу та акторської майстерності. Екзаменаційна комісія під головуванням Ольги Ольгіної високо оцінила виступ Гадомського, однак все ж дійшла до висновку, що його голос більше підходить для естрадного співу, а не для оперного.

Не потрапивши на навчання до Державної вищої школи музики, Гадомський зосередився на вивченні польської філології у двох педагогічних університетах. Також він пройшов навчання у Школі журналістики та знання преси у місті Лодзь. Окрім цього навчався у Державному коледжі культури та освіти у Варшаві за напрямом «Театральна режисура для непрофесійних театрів».

На зорі своєї журналістської кар’єри Гадомський писав статті та колонки для цілої низки різноманітних видань. Серед них «Wprost», «Walka Młodych», «Non Stop», «TV Sat Magazyn», «Syncopa», «Śpiewamy i Tańczymy», «Do Rzeczy», «Kaleidoscope», «Zwierciadło», «Known and Unknown», «Kurier Szczeciński» та «Wieczór Wybrzeża» та лодзький тижневик «Odgły».

Був автором численних публікацій та про життя та творчість відомих польських співаків, музикантів та акторів. Крім цього вів радіо- та телепередачі про зірок сцени з Польщі та інших країн. Гадомський також був музичним оглядачем та неодноразовим студійним гостем програм на TVP1, TVP2, Polsat, TVN та Superstacja. Впродовж декількох років медійник був музичним редактором трьох лодзьких радіостанцій: Radio Łódź, Radio Classic і Radio Parada.

Гадомський також відомий для поляків завдяки ролям в повнометражному фільмі Броніслави Новіцької «Мантра» (2004) та кримінальній комедії «Юрист» (2005). До всього лодзянин ще й знімався в музичних кліпах та записав декілька пісень соло та в дуеті з польськими артистами.

Крім журналістики та музики його пристрастю були собаки породи бішон фрізе. Він доглядав декількох домашніх улюбленців.

Помер журналіст 24 березня 2020 у Лодзі на 70-му році життя. Причиною смерті стало передозування інсуліном. Препарат Гадомському ввели його доглядальники, яким пізніше прокуратура Лодзі висунула обвинувальний акт.

Богдан Гадомський удостоєний численних премій та нагород.

Ян Пакула

Польський журналіст Ян Пакула народився 23 лютого 1930 року у місті Ловіч Лодзького воєводства. Навчався на юридичному факультеті Лодзького університету та в університеті Адама Міцкевича у Познані. Свій журналістський шлях Пакула розпочав у місті Бидгоща, що на півночі Польщі. Там він став одним із співзасновників загальнонаціонального двотижневика «Fakty i Mity», присвяченого проблемам секуляризації життя в Польщі.

Наприкінці 1960-х років журналіст почав працювати заступником головного редактора видання «Głos Koszaliński». Згодом став головним редактором Польського радіо у місті Лодзь. Наступною сходинкою Яна Пакули у його журналістській кар’єрі стала кар’єра головного редактора щоденної газети  «Głos Robotniczy». За час його роботи видання суттєво збільшило свій тираж. В газеті журналіст публікував свої репортажі з Близького Сходу та дискусійні статті з соціальних проблем.

У 1990 році журналіст пішов на пенсію. Помер у місті Лодзь 21 жовтня 2016 року.

Сільвія Курцела

Її голос та енергійний сміх знав кожен житель Лодзі. Мова йде про журналістку та радіоведучу Сільвію Курцелу. Впродовж багатьох років своїм голосом вона будила лодзян та дарувала їм гарний настрій в етері ранкової програми на радіостанції «Radio ESKA». У багатьох лодзян «Radio ESKA» асоціювалася саме з Сільвією Курцелою.

Журналістка народилася у польському місті Гданськ. Після закінчення навчання у середній школі Сільвія переїхала до міста Лодзь, в якому незабаром стала студенткою Лодзького університету. Дівчина також навчалася у лодзькій кіношколі.

Місто Лодзь стало другим рідним містом для Сільвії Курцели. Тут вона розвивала свою журналістську кар’єру. Тривалий час вона вела ранкову програму на радіостанції «Radio ESKA», а після зміни сітки програм – почала виходити в етер у післяобідню пору.

У 2019 році журналістка дізналася, що у неї рак яєчників. Попри це вона до останнього присвячувала себе улюбленій роботі. А також проводила численні заходи та працювала над присвоєнням Лодзі титулу Європейської столиці культури. В останні роки свого життя радіоведуча допомагала біженцям з України та займалася захистом безпритульних тварин. Померла Сільвія Курцела 26 вересня 2022 року.

More from author

Працювала до 1945 року: історія німецької реформатської гімназії у Лодзі

Німецька реформатська гімназія в Лодзі була заснована на початку XX століття. Навчальний заклад працював до 1945 року. Навчання в гімназії велося німецькою мовою. Будівля...

Жіноча освіта в Лодзі на межі XIX-XX століть

На межі XIX-XX Лодзь була містом, яке стрімко розвивалося. З невеликого містечка Лодзь перетворилася у потужний промисловий центр тодішнього Королівства Польського. Стрімко зростала кількість...

Броварня Густава Кейліха, або виробництво пива в Лодзі, яке прославилося у світі

Історія пивоваріння в Лодзі сягає давніх часів. Колись у місті існувало чимало невеликих броварень, якими, переважно, опікувалися цілі династії пивоварів. Вони знали точну рецептуру...
.,.,.,.